1. Про Бога та Релігію.

Вільний Муляр зобов’язаний, в силу даної їм обіцянки, підкорятися моральному закону; і якщо він вірно розуміє Королівське Мистецтво, він ніколи не стане нерозумним атеїстом або невіруючим вільнодумцем. Але якщо в давні часи Вільні Муляри зобов’язані були в кожній країні належати до релігії саме тієї держави і того народу, серед якого знаходились, якою б вона не була, в дійсні часи вважається більш розумним зобов’язувати їх належати до тієї лиш релігії, в якій є згода між собою всіх людей, залишивши їм самим точно визначати свої релігійні переконання; це означає, що Вільні Муляри повинні бути людьми доброчесними і вірними, тобто бути людьми честі і людьми чесними, без залежності від особистих переконань і конфесійної належності кожного з них, - в силу чого Франкмасонство становиться Центром Єднання і способом встановлення істинної дружби між людьми, які – не будь би його, - були б розділені нездоланною прірвою.

2. Про Світську Владу, Вищу і Призначену.

Вільний Муляр є лояльним підданим світської влади, де б він не мешкав і не працював; він ніколи не повинен приймати участь в заколотах і тайних злих задумах проти миру і благополуччя народу, рівно як і не вести себе як не належить у відношенні призначених представників влади; тому що скільки Масонство не страждало у всі часи від війн, кровопролиття і сум’яття, стільки ж прихильні були древні Царі і Князі завжди даруючи мулярам допомогу в силу миролюбства і вірності останніх, завжди надаючи гідну відсіч їх ворогам і сприяючи легендарній добрій славі Братства, що процвітало в часи миру. Таким чином, якщо Брат повстане проти держави, з ним не будуть об’єднуватись в цьому повстанні, але будуть жаліти за ним, як за будь-яким нещасним; однак якщо його засудять за цей один тільки злочин – незважаючи на істинно лояльне, за своєю суттю, Братство може і повинне заявити про свою неучасть в його бунтарському пориві, а також надалі не подавати причин і не множити заздрість до існуючої законної влади, - він не може бути виключений з Ложі, і його узи з нею залишаться нерушимі.

3. Про Ложі.

Ложа є місцем, де Вільні Муляри збираються і працюють; звідси - Ложею іменуються і збори, або належним чином організоване товариство Вільних Мулярів, і кожний брат повинен належати до якоїсь Ложі і підкорятися її Внутрішньому Регламенту, а також Генеральному Регламенту. Ложа носить місцевий або об’єднаний характер, що найкраще всього можна зрозуміти, відвідавши її, а також ознайомившись з Регламентом Генеральної, або Великої, Ложі, що додається до Конституції. В давнину жоден Майстер або Брат не мав права не прийти на Ложу, особливо в тому випадку, якщо був завчасно про неї попереджений і без серйозної поважної причини, після розгляду якої Майстер і Доглядачі не дійшли б висновку про те, що сувора необхідність перешкодила його присутності. Люди, що приймаються в члени Ложі, повинні бути доброчесними і правдивими, вільно народженими, зрілого і розумного віку; вони не можуть бути данниками і ленниками, жінками, а також вони повинні бути людьми не розбещеними і ославленими в суспільстві, а тільки доброї слави.

4. Про Майстрів, Доглядачів, Братів і Учнів.

Всі переваги і відмінності серед Вільних Мулярів спираються тільки і лише на істинних достоїнствах і особистих заслугах; тому що тільки так можна добре послужити Господу, не посоромити Братів і не збезчестити Королівське Мистецтво. Тому жоден Майстер або Доглядач не може бути вибраний таким в силу свого високого положення, але тільки в силу своїх особистих заслуг. Неможливо виразити все подібне писаними словами, і тому кожен Брат повинен відвідувати збори і посідати в них приналежне йому місце, щоб все опановувати способами, що відрізняють наше Братство. Тільки та буде відомо Кандидатам, що ніякий Майстер не може брати собі Учня, якщо він недостатньо йому знайомий; якщо він не досконало молодий чоловік, не має каліцтв і вад тіла, що можуть перешкодити його навчанню Королівському Мистецтву, служінню Господу його Майстра і бути прийнятим в Брати, а потому – в Підмайстри, навіть після того, як він пропрацював в першому званні той термін, який визначений традиціями його країни; якщо він походить не від достойних батьків; і тільки якщо точно відомо, що він відповідає всім цим вимогам, йому може бути надана честь стати Доглядачем, потому – Майстром Ложі, потому – Великим Доглядачем і з часом Великим Майстром всіх Лож, в залежності від його заслуг. Ніхто з Братів не може стати Доглядачем, не пропрацювавши певний термін в ступені Підмайстра; ні Майстром – не пропрацювавши Доглядачем; ні Великим Стражем – не пропрацювавши Майстром Ложі; ні Великим Майстром – не пропрацювавши до свого обрання в ступені Підмайстра, одночасно будучи нащадком високошляхетних батьків, або не будучи дворянином вищого світу, або не будучи відомим вченим, або архітектором, або іншим художником, при цьому будучи нащадком високошляхетних батьків, заслуживши при цьому своїми достоїнствами добру славу і високу оцінку в своїй Ложі. По давнім заповідям і регламентам, ці правителі і управителі давніх Лож, верховні і безсумнівні, повинні зустрічати повну покірність всіх Братів в підпорядкованих їм об’єднаннях з усіма відповідними покірливістю, любов’ю, пошаною і щирістю.

5. Про Управління Роботою Братства.

Всі Вільні Муляри повинні старанно працювати в будні дні для того, щоб жити в процвітанні в дні відпочинку; і час праці, визначений законами їх країни або підтверджений звичаєм, повинен ретельно дотримуватись. Самий досвідчений з Підмайстрів призначається або обирається Майстром або Доглядачем над Господнєю Працею. Тим, хто працює під його началом належить іменувати його Майстром. Вільні Муляри повинні уникати будь-яких сварок, не обзивати один одного кривдними словами – називати ж один одного тільки «Брат» або «Друг»; вони повинні чемно вести себе як в Ложі, так і поза нею. Майстер, якому відомо, що він здатний на вправність розуму, повинен, проте, надзвичайно розважливо і розумно ставитися до Господньої Праці і справедливого розподілу її плодів, начеб вони належать йому самому; він не повинен наділяти ніякого з Учнів або Підмайстрів долею більшою, ніж тою на яку вони справді заслуговують. І Майстер, і Муляри, що справедливо отримують заробітну платню, остануться вірними Господу і правдиво завершать свою роботу, чи то праця чи подорож, а також не вважатимуть за працю те, що звичайно приймається як подорож. Ніхто не повинен проявляти заздрощів до добробуту Брата, внаслідок чого заважати йому трудитися або відбирати в нього роботу для того, щоб завершити її самому, будучи здатним на це; тому що ніхто не вдатний завершити на славу Господню чужу працю достойно, не будучи ґрунтовно знайомим з кресленнями і ескізами того, хто цю роботу розпочав. Коли Підмайстер обирається Доглядачем праць під покровом Майстра, він залишається вірним і Майстру, і своїм Братам; він ретельно слідкує за виконанням праці на славу Господню у відсутність Майстра; його ж Брати повинні у всьому йому підкорятися. Всі Вільні Муляри, задіяні у виконанні робот, смиренно отримують свою заробітну платню, без нарікання і обурення, і не залишають Майстра, поки праці не будуть завершені. Молодого Брата слід наставляти в труді, щоб запобігти псуванню їм матеріалу, що тягне за собою судовий розгляд, і щоб продовжити традицію братерської любові. Всі знаряддя праці, що використовуються в роботі, оглядаються і схвалюються Великою Ложею. Ніякій підневільний робітник не може займатися істинно Вільним Мулярством, і ніякий Вільний Муляр не може працювати разом з невільним каменярем, крім випадку крайньої необхідності; також забороняється навчати невільних робітників і не прийнятих Вільних Мулярів тому, чому слід навчати Брата і Друга.

6. Про Поведінку.

А. В Ложі після установи і відкриття

Не можна вести приватні збори і окремі розмови, не отримавши на то дозволу у Майстра; не можна вести розмови про будь-що непристойне або недостойне; не можна перебивати Майстра, або Доглядача, або любого Брата, що звертається до Майстра. Не можна вести себе занадто вільно і по фіглярські, якщо Ложа зайнята священною або серйозною працею; ні при яких умовах і ні під яким видом не можна користуватися негідними висловами; слід надавати належну пошану Майстру, Доглядачам і Братам, надавати їм почесті. При подачі будь-якої жалоби Брат, якого ухвалено винним, підлягає розгляду його справи і винесенню ухвали Братів Ложі, що є вірними і компетентними суддями в такого роду протиріччях (крім випадків апеляції до влади Великої Ложі), до яких і повинен апелювати винний, крім тих випадків, коли загальні збори Братів можуть привести до затримки виконання праць на славу Господа, і в такому разі можливо винесення окремої ухвали; однак до сили Закону не слід звертатися при розгляді будь-яких масонських тяжб, крім тих випадків, коли для всіх Братів Ложі очевидна необхідність такого звернення.

Б. Поведінка в Ложі після закриття робот, коли ще Браття не розійшлися

Можна розважитись невинними бесідами, звеселяючи один одного відповідно здібностям, однак уникаючи всілякої непомірності і не примушуючи будь-кого з Братів пити або їсти більше, чим йому б хотілося, або перешкоджаючи йому іти туди, куди ведуть його наміри або справи, або вимовляти образи і брутальні речі, що заважають приємній і вільній течії розмови, тому що це зруйнує нашу Гармонію і піддасть поглуму наші достойні честі цілі. Тому ніякі приватні чвари і спори не можуть перетнути поріг Ложі, а особливо чвари і спори, що стосуються питань релігії, націй, державного устрою, тому що, належимо, як Вільні Муляри, до єдиної релігії, про яку говорилося вище, також належимо одночасно до всіх націй, народів, сімей, родів і язиків, а також сторонимося всієї і всілякої політики, якої, аж поки вона не загрожує процвітанню Ложі, маємо наміри сторонитися і надалі.

В. Поведінка Братів при зустрічах без непосвячених зовні стін належним чином відкритої Ложі

Слід чемно вітати один одного так, як ви будете навчені, називаючи один одного Братами, вільно давати один одному поради з тією мірою подробиць, яка буде визнана слушною і достатньою; при цьому слід намагатися бути не побаченими і не почутими сторонніми; не слід вдаватися до нападів один на одного, уникаючи від дотримання тієї традиції поваги і шани, що слід підтримувати у відносинах любого Брата, а також і не-масона. Тому що хоч всі Вільні Муляри є Братами, що знаходяться на одному рівні, Франкмасонство не відбирає поваги і високого положення в суспільстві у людини, прийнятої в Братство; скоріше, воно додає йому достоїнства, особливо якщо він заслужив пошану Братства, що завжди віддає почесті достойним. Слід уникати дурних манер.

Г. Поведінка в присутності не-масонів

Слід дотримуватись обережності у словах і манерах, так, щоб навіть самий цікавий і допитливий з не-масонів не зміг розкрити нічого з того, що йому розкривати не слід; в деяких випадках слід міняти тему розмови і супроводжувати його осторонь задля ліпшого блага нашого вельмишановного Братства.

Д. Поведінка дома і серед знайомих

Слід чинити так, як належить моральній і мудрій людині; особливо слід визначити, що ні вашій сім’ї, ні друзям, ні сусідам не слід знати про піклування Ложі и т.п.; в цих питаннях ви повинні слідувати велінням своєї власної честі і честі Древнього Братства в силу причин, про які тут не буде говоритися. Також слід узгоджуватися із своїм здоров’ям, не затримуючись на зборах занадто і далеко від дому після завершення зборів Ложі, а також уникати обжерливості і пияцтва, щоб ваші сім’ї не відчували себе приниженими і обділеними увагою і не постраждала ваша робота.

Е. Поведінка з незнайомим Братом

Ви повинні піддати його обережному пізнанню тими способами, що підкажуть вам розсудливість і досвід, щоб вашою довірливістю і невіглаством не скористався самозванець, якого вам слід з презирством і рішучістю ігнорувати, при цьому слід докласти зусиль і не дати йому і натяку на істинне Знання. Однак якщо ви з’ясували, що перед вами істинний і вірний Брат, ви повинні віддати йому належну пошану; і якщо він в скрутному стані, ви повинні надати йому всіляку можливу допомогу або ж вказати йому шлях до її отримання, наприклад, ви можете дати йому роботу на кілка днів або ж рекомендувати другому роботодавцю. Однак ви не зобов’язані чинити нічого, що перевищує ваші власні здібності і можливості – тільки віддавати перевагу бідному Брату, що є при цьому доброчесною і вірною людиною, перед іншими бідними людьми в тих же обставинах.

І, нарешті, всі ці заповіді ви зобов’язані виконувати, рівно як і інші закони, що передаються вам таким же чином; ви повинні пестити в серцях братську Любов – основу і венець, що зв’язує цемент і славу цього Давнього Братства. Уникаючи всіх і всіляких свар и суперечок, поклепу і огуд, не дозволять іншим зводити поклепи на достойного Брата, але відстоювати його честь і вершити йому добрі послуги настільки, наскільки дозволяє ваша власна честь і безпека, - але не більше. І якщо будь-який з Братів завдасть вам шкоди, вам слід, у відповідності з достойним давнім звичаєм, звернутися в свою або в його Ложу, а звідти ви можете апелювати до влади Великої Ложі на щоквартальних її зборах, а звідти – до влади щорічної Асамблеї Великої Ложі. Однак до цього слід вдаватися тільки, якщо справу не можна вирішити ніяк по-іншому, терпляче і уважно вислухавши пораду Майстра ы Братів Ложі, які можуть допомогти вам уникнути звернення до Закону не-масонському, або ж навпаки – будуть сприяти швидкому рішенню всіх ваших справ в суді з найбільшою можливою справедливістю і до вашої користі, але при повній повазі до Братів. Майстер і Брати самі повинні запропонувати свої послуги в якості посередників, а брати , що ведуть тяжбу повинні з вдячністю прийняти таку пропозицію; а в тих випадках, коли таке посередництво не принесе більшої користі справі, їм слід все ж продовжувати тяжбу або процес, однак без гніву і злопам’ятності (на край, не в загальновизнаній суті слова), не роблячи і не кажучи нічого погрожуючого братерській Любові. Добрі відносини між Братами слід установлювати і підтримувати, щоб всім був очевидний сприятливий вплив Франкмасонства на суспільство і людей. Так всі Вільні Муляри чинили з початку Світу і будуть чинити до його скінчення.

АМІНЬ, ДА БУДЕТ ТАК.